Основні форми взаємодії та особливості поведінки дітей в інтернеті

Центр контролю та профілактики захворювань США (CDC) повідомляє, що діти у віці від восьми до десяти років проводять у середньому шість годин на день перед екраном, діти у віці від 11 до 13 років проводять в середньому дев’ять годин на день перед екраном, молодь у віці від 15 до 18 років проводить перед екраном у середньому сім з половиною годин на день.

Згідно з національним дослідженням, в Україні 33,7% дітей і підлітків проводять в інтернеті від 3 і до 5 годин щодня, 28% користуються інтернетом 1-2 години кожного дня. 13,3% дітей проводять в інтернеті від 5 до 7 годин, а 10,4% – понад 7 годин щодня.

Основними формами взаємодії сучасних дітей в інтернеті є онлайн-спілкування (через месенджери, в онлайн-групах, а також аудіо і відео додатки) і онлайн-ігри, де є можливість спілкуватися з іншими учасниками або в чаті, або за допомогою аудіо зв’язку. За підтримки та нагляду дорослих ці форми взаємодії можуть позитивно вплинути на особистісний розвиток дитини.

Поширені ризики онлайн

Використання різних способів онлайн-взаємодії може привести до таких онлайн-ризиків:

• шкідливий контент,
• шантаж,
• погрози,
• спілкування з незнайомцями, яке може перерости в секстинг, сексторшен (налагодження довірливих відносин з дитиною в інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантаж ними та вимагання грошей або додаткових матеріалів) або онлайн-грумінг (побудова дорослим / групою дорослих осіб довірливих відносин з дитиною (підлітком) з метою сексуального насильства онлайн або в реальному житті).

Кібербулінг – систематичне цькування і вчинення насильства за допомогою засобів електронної комунікації, наприклад, через месенджер або чат на ігрових платформах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокацію гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.

Так само це може бути:

• розповсюдження брехні про кого-небудь або розміщення компрометуючих фотографій в соціальних мережах;
• надсилання образливих повідомлень або погроз через месенджери;
• обман – людина видає себе за когось іншого і надсилає агресивні повідомлення іншим від чужого імені.

Наслідки кібербулінгу для дитини можуть проявлятися так:

• психологічно – дитина засмучена, іноді навіть зла;
• емоційно – почуття сорому і втрата інтересу до раніше улюблених занять, зміна настрою;
• фізично – відчуття втоми (втрата сну) або навіть такі симптоми, як болі в животі та головний біль.

Секстинг – це обмін сексуальними повідомленнями, фото чи відео із використанням засобів зв’язку. Тобто надсилання у месенджерах чи соціальних мережах, чатах онлайн ігор тощо.

Причини, чому діти можуть цим займатись:

• це спосіб отримати увагу та схвальні коментарі, лайки та таким чином підняти свою самооцінку;
• це може бути способом виразити свою довіру та симпатію до того, кому ці фото (відео чи повідомлення) надсилаються;
• це може бути наслідком примусу або шантажу (наприклад, ти мені не довіряєш = ми припинимо наші стосунки). Разом із тим у дітей не завжди є розуміння як їх дії в онлайн можуть вплинути на їх життя офлайн. Є відчуття захищеності екраном. Також “ілюзія спальні” дуже впливає на те, як діти поводяться онлайн.

Сексторшен – це налагодження довірливих стосунків із дитиною в інтернеті, за яким слідує вимагання інтимних фото чи відео. Після цього дитина починає отримувати погрози, що ці матеріали будь поширені та що б убезпечити себе від цього від дитини вимагають зробити певну дію: надіслати гроші або надсилати ще більше інтимних фото чи відео.

Онлайн грумінг – процес входження у довіру дитини, щоб використати її з сексуальною метою.
Грумери будують довірливі стосунки з дітьми досить просто через: онлайн ігри, платформи для стрімів, соціальні мережі.

Злочинці можуть прикидатись будь-ким, навіть школярами. Але є випадки, коли діти знають, що вони спілкуються із дорослими людьми. В таких випадках діти почувають себе особливими – що вони привернули увагу дорослого чоловіка чи жінки до себе.

Деякі грумери слідкують за дітьми (за тим, що діти публікують) тривалий час перед тим, як вступити у контакт із ними. Це дозволяє їм встановити контакт, заснований на розумінні інтересів та переживань дитини. Інші грумери використовують інакшу стратегію: вони пишуть великій кількості дітей зі сподіванням, що хтось відгукнеться. І діти насправді часто відповідають на жаль.

Реальна мета таких злочинців – сексуальне насильство над дитиною. Таке насильство може відбуватись як онлайн, так і вчинитись у реальному житті:

• Онлайн: дітей залучають до сексуальної активності із використанням вебкамери або через надсилання оголених фото чи відео.
• За реальної зустрічі: деякі злочинці підштовхують дітей зустрітись з ними, після чого скоюють насильство чи використовують для виготовлення матеріалів, що зображують сексуальне насильство над дітьми (дитяча порнографія).

Розповсюджений шкідливий контент

До розповсюдженого шкідливого контенту в онлайн відносяться матеріали, що зображують:

• удушення – ігри з задухою, утопленням або підвішуванням, поїдання неїстівних предметів;
• використання зброї;
• вживання небезпечних предметів і речовин, які не є харчовими продуктами та можуть викликати отруєння або іншим способом завдати шкоди здоров’ю;
• дії, які в результаті можуть призвести до обморожень, опіків чи ударів струмом;
• нанесення собі травм або каліцтв;
• нанесення травм або каліцтв іншим, наприклад, раптовий удар;
• небезпеку без заподіяння фактичної фізичної шкоди – погрози зброєю або вибухівкою, інсценування дзвінка в поліцію або пограбування, інсценування викрадення;
• розіграші, що викликають серйозні емоційні потрясіння, – інсценування смерті або самогубства, насильства, наміри батьків (опікуна) кинути дитину, психологічне
• насильство (образи, приниження) стосовно дитини;
• інструкцію, як створити вибуховий пристрій;
• насильство – зображення справжніх бійок або інших епізодів насильства;
• рекламу, вживання, виготовлення наркотичних речовин;
• позитивне ставлення до харчових розладів;
  порнографічні матеріали.

Ознаки ризикованого спілкування/поведінки дитини в інтернеті, у тому числі й можливих суїцидальних намірів

Фізичні прояви:

• Зниження або відсутність апетиту, порушення харчової поведінки;
• Соматичні симптоми: головний біль, біль в животі, в ногах без змін з боку фізичного здоров’я;
• Порушення режиму сну – безсоння, часто з раннім пробудженням або, навпаки, підйом пізніше звичайного, нічні кошмари;
• Підлітки, які опинилися в кризовій ситуації, можуть бути неохайні, їм стає байдуже, яке враження вони справляють.

Психологічні прояви:

• Знижений настрій, переживання смутку або роздратування щодо всього, що оточує;
• Відсутність інтересу і прагнення до задоволення;
• Зміна характеру – похмурість, відчуженість, подразливість, неспокій, втома, нерішучість, апатія;
• Постійно відчуття спустошеності;
• Всеосяжне почуття провини, сорому;
• Споживання наркотиків або алкоголю;
• Аутоагресія (самоушкодження, суїцидальні ідеї, суїцидальні спроби, суїциди).

Соціальні прояви:

• Зміна в освітній сфері – прогулювання уроків, успішність різко падає;
• Прагнення до усамітнення – підлітки часто цураються оточуючих, замикаються, подовгу не виходять зі своїх кімнат;
• Втрата інтересу до дружби, життєвої діяльності, захоплень, які раніше доставляли задоволення.

Зустріч з онлайн-знайомими в реальному житті

За даними національного опитування, майже кожна третя дитина погоджувалась на зустріч з тим, кого до цього знала лише віртуально, а зустрічі дітей з онлайн-незнайомцями хвилюють лише 7.5% дорослих.

Однак поряд з тим, що інтернет є новим способом встановлювати дружні контакти, поруч з цим багато ризиків. Для дітей мають функціонувати такі правила:

• в першу чергу варто наголосити, що безпечніше залишати онлайн друзів онлайн друзями, але якщо вони дійсно хочуть зустрітись – хай обов’язково попередять про це батьків або інших дорослих;
• хтось із дорослих повинен знати час та місце зустрічі;
• зустріч потрібно назначити в людному місці, яке дитина добре знає;
• на місце зустрічі та після неї потрібно добиратись своїм ходом, не сідати в машину до онлайн-друга;
• інтернет-знайомий не має забирати дитину з-під дому і навіть після зустрічі не має підвозити її.
• Проте ці правила діють для дітей підліткового віку, які вже досягли віку 13-14 років. Для молодших школярів слід пояснити лише одне правило: друзі в інтернеті повинні залишатися друзями в інтернеті.

Що робити, якщо дитина потрапила під вплив шкідливого контенту?

1. Підтримайте дитину – скажіть їй про вашу підтримку і бажання допомогти.
2. Разом створіть покроковий план, який буде містити:
   • якщо шкідливий контент був поширений через месенджер, то важливо зробити скриншот матеріалів для подальшого звернення в правоохоронні органи;
   • якщо шкідливий контент був переглянутий на сайті або інтернет-ресурсі, то слід його заблокувати або видалити. Якщо немає можливості зробити це самостійно, то слід звернутися до адміністрації соціальних мереж.
3. Звернутися до правоохоронних органів в ситуаціях кібербулінгу, погроз, домагання, небажаного спілкування з сексуальним підтекстом.
4. Надати дитині психологічну підтримку.

Хто може допомогти у випадках ризикованої поведінки дитини?

• Важливо, щоб дитина не приховувала те, що з нею трапилось в інтернеті, і звернулась по допомогу до батьків, педагогічного працівника чи шкільного психолога.
• Для отримання дітьми або дорослими додаткової інформації про онлайн-ризики, шкідливий контент слід зателефонувати на Урядову консультаційну лінію з питань безпеки дітей в інтернеті – 1545 далі вибрати 3 – анонімно, цілодобово, безкоштовно.
• Якщо дитина бажає анонімно повідомити про те, що сталося з ним або з нею в інтернеті – слід зателефонувати на гарячу лінію Ла Страда – 116 111.
• Якщо у дитини є бажання звернутися до психолога або ж поставити питання з приводу психічного, сексуального або репродуктивного здоров’я – організація Teenergizer дає консультації “рівний-рівному” і з психологом безкоштовно і конфіденційно будуть раді допомогти.
• Якщо дитина страждає від Кібербулінгу і є потреба отримати допомогу анонімно, то можна скористатися чат-ботом Кіберпес в Telegram та Viber.
• Якщо дитина вимагає додаткову інформацію про онлайн-ризики і як діяти в таких ситуаціях, то слід звернутися в чат-бот проєкту #stop_sexтинг
• Лінія підтримки від #stop_sexтинг – це конфіденційні консультації та психологічна підтримка дітей, які постраждали в інтернеті та їхніх батьків. Ви можете звернутись сюди в разі, якщо ваша дитина зіштовхнулась із погрозами чи шантажем, вимаганням інтимних фото, розповсюдженням приватних фото та відео іншими користувачами, кібербулінгом. Треба лише заповнити коротку форму на нашому сайті, усі консультації безкоштовні.

Ігри для дітей

№1 Вправа “Безпека онлайн”

Як дитина може убезпечити себе, перебуваючи в мережі? Наша вправа для підлітків 13-16 років допоможе отримати первинні навички, як створювати безпечний інтернет для себе.

Хід вправи:

Обговоріть з дитиною нижче наведені питання.

1. Чим важливо для тебе інтернет-спілкування?
2. Що дозволяє відчувати себе в безпеці, перебуваючи в мережі?
3. Як можна зрозуміти, що скоріше за все спілкуєшся з шахраєм, мета якого — отримати інтимні фото?
4. Як можна убезпечити себе від онлайн-грумінгу?
5. Що можна зробити, якщо хтось потрапив(ла) в ситуацію погроз в інтернеті щодо вимагання та розповсюдження інтимних фото
6. Що я можу зробити, якщо дізнаюся, що хтось розповсюджує мої інтимні фото або фото моїх друзів чи однокласників?

Відповіді:

1. Дитина дає свою відповідь.
2. Спілкуючись в соціальних мережах, підліток перебуває в так званій «ілюзії спальні». Перебуваючи фізично у безпеці, ми готові на більш ризиковані та відверті дії. Коли не дивишся своєму співрозмовнику очі в очі може бути легше розповісти чи сказати йому те, що б не наважився сказати наживо.
3. Про це можуть свідчити:
   • прохання перейти у більш секретний формат спілкування: через додаток у телефоні замість соціальних мереж;
   • дуже швидкий розвиток відносин — приділяє неочікувано багато уваги; перехід до розмов про секс після нетривалого знайомства;
   • надсилання своїх інтимних фото чи прохання надіслати свої такі фото;
   • обурення відмовою надсилати свої такі фото. Якщо людина щира у своєму ставленні до іншої, то вона не буде змушувати робити те, чого людина не хоче;
   • прохання тримати спілкування в секреті;
   • людина пропонує онлайн дзвінок, але каже, що у неї зламана чи відсутня камера.
4. Спілкування з незнайомцями в інтернеті може завжди нести небезпеку, тому краще спілкуватися зі знайомими у реальному житті людьми. Також можна закрити від незнайомців свою сторінку у соціальних мережах та список друзів. Перевіряйте все, що надсилаєте знайомим та незнайомим людям, все, що публікуєте в інтернеті, за допомогою Тесту Білборда: «Чи готовий(а) я побачити цю інформацію/фото на білборді або стінах біля входу в мою школу?»
5. У випадку інтернет-погроз слід припинити листування, не надсилати фото чи гроші та тим більше не зустрічатися зі злочинцем у реальному житті, зробити скрін всього листування, звернутися до довіреного дорослого (рідних, вчителя, шкільного психолога або соціального педагога у школі) та звернутися разом у поліцію.
   Якщо потрібна допомога, але важко розповісти дорослим, то звернутися на дитячу гарячу лінію 116 111, яка працює за таким графіком пн-пт, 12:00 – 16:00.
6. Якщо дізналися, що ваші приватні зображення хтось поширює в інтернеті, потрібно негайно зробити скрін тих сторінок, де розміщені світлини. Потім потрібно звернутися до дорослого, якому ви довіряєте, це може бути старший брат/ сестра, батьки, вчитель, психолог в закладі освіти або будь-яка інша доросла людина. Звернутися разом до служби підтримки відповідної соціальної мережі з проханням видалити ці матеріали. Зв’язатися з батьками дитини, яка розповсюджує ці зображення, із проханням зупинити поширення фото та видалити їх зі всіх пристроїв.

Також можна звернутись на інтернет-портал повідомлень про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми.

Якщо ситуація вирішується важко, то звертайтеся до поліції/ кіберполіції/ дитячої поліції.

№2 Вправа підлітковий вік: обговорення щодо безпечного спілкування в інтернеті

Хід вправи:

Обговоріть з дитиною нижче наведені твердження.

Як він чи вона думає – це правда чи ні:

1. Якщо я надсилаю світлини через закодовані канали в месенджерах або роблю онлайн-трансляцію/ дзвінок в скайпі, то можу бути впевненим(ою), що ці матеріали неможливо записати та переслати ще комусь.
2. Надсилати свої інтимні фото небезпечно лише тоді, якщо я не знаю людину в реальному житті. Якщо наші відносини тривають кілька місяців в реальному житті, то я можу без вагань надсилати коханій людині будь-які свої фото.

Відповіді:

1. Технології розвиваються дуже швидко, тому з’являються нові шляхи копіювання матеріалів. Важливо пам’ятати, що отримувач може записати навіть вашу онлайн-трансляцію, а також показувати вам неправдиве відео, видаючи його за свій (випадковий) дзвінок у скайпі чи іншій мережі.
2. Обмін власними фото/відео/текстовими матеріалами інтимного характеру із застосуванням сучасних засобів зв’язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж називається секстингом. Виготовлення та розповсюдження таких зображень неповнолітніми протизаконно. Крім того, є інші небезпеки: кохана людина може на вас образитися та викласти ці фото в соціальні мережі будь-якої миті; вашу сторінку можуть зламати та побачити ці фото; кохана людина може показати ваші світлини своєму другові або втратити свій телефон і ваші фото опиняться в інтернеті.

№3 Вправа «Плюси та мінуси інтернету»

Поділіть аркуш паперу на два стовпчики – плюси та мінуси.
Занотуйте «плюси» використання інтернету з одного боку, а з іншого – «мінуси».
Перегляньте, що у вас вийшло. Чого більше? Який досвід зустрічається частіше у вас, ваших друзів та знайомих?
Подумайте над таким завданням – яким чином можна посилити позитивний досвід використання інтернету і зменшити його негативний вплив? Відповідь запишіть.
Без інтернету ми вже не уявляємо нашого життя, але завжди треба пам’ятати про те, що окрім позитивних його сторін, є й багато ризиків для фізичного і психічного здоров’я користувачів.

Уроки для дітей середньої та старшої школи

Онлайн-вимір – це нові можливості для кожного з нас. Ми щодня спостерігаємо, як діти та підлітки вправно користуються додатками на смартфонах.

Крім корисного контенту, доволі часто там знаходиться і шкідливий контент, який впливає на емоційний стан та подальший психосоціальний розвиток дитини. Тому, батьки та вчителі мають бути обізнаними у таких питаннях.

Уроки #stop_sexтинг можна провести вдома або порекомендувати провести вчителям у школах.